Сурнін С.Б.

Інформаційно-методичне забезпечення аналізу і експертизи енергетичної ефективності в системах пневмопостачання промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальностями 05.14.01 – Енергетичні системи та комплекси; 05.13.02 – Математичне моделювання в наукових дослідженнях. – Інститут проблем енергозбереження НАН України, м. Київ, 1996.

     Запропоновано алгоритм здійснення аналізу і експертизи енергетичної ефективності, який включає аналіз енерговикористання, оцінку енергозберігаючих заходів та формування рекомендацій щодо підвищення енергоефективності систем пневмопостачання (СПП).

     Розроблено аналітичний метод розрахунку втрат енергії, показників енерговикористання і резервів енергозбереження на основі балансової моделі.

     Запропоновано ввести показник, який характеризує енергоефективність всієї СПП, – величину питомих витрат електроенергії на одиницю об’єму спожитого стисненого повітря – замість величини питомих витрат електроенергії на одиницю об’єму виробленого стисненого повітря.

     Запропоновано спосіб оцінки енергетичної ефективності, який спирається на теорію розпізнавання образів та дозволяє проводити оцінювання в умовах неповноти вихідних даних.

     На основі розробленої матриці станів енергетичної ефективності створено евристичну модель СПП, яка забезпечує можливість здійснення експертизи енергетичної ефективності СПП у випадках, коли балансова модель неефективна.

     Описано технологію розробки експертної системи для оцінки енергетичної ефективності, яка включає створення евристичної моделі, правил одержання висновків, вибір системи подання знань і формування безпосередньо ЕС.

     Проведено аналіз і класифікацію енергозберігаючих заходів в СПП. Показано, що запропонований підхід до групування енергозберігаючих засобів (ЕЗ) дозволяє організувати ефективний пошук і вибір ЕЗ програмними засобами.

     Розроблено алгоритм оптимізації ЕЗ, в якому враховується взаємозалежність заходів, умови фізичної можливості реалізації ЕЗ, а також обмеження з електроспоживання та капітальних затрат. Запропоновано використовувати в якості техніко-економічних показників економічний ефект від впровадження ЕЗ, питому економію електроенергії та питомі затрати за розрахунковий період.

     На основі запропонованих моделей і алгоритмів розроблено комплекс програмно-інформаційних засобів, який забезпечує можливість проведення аналізу і експертизи енергетичної ефективності СПП як у складі автоматизованого робочого місця експерта з енерговикористання та енергозбереження, так і автономно.

     Ключові слова: промислова система пневмопостачання, енергетична ефективність, енергозберігаючі заходи.