Українською     Русский

Про інститут

Аспірантура, докторантура

Пошук

Contact Us   SiteMap   Searsh  
Головна arrow Перспективні дослідження
Перспективні напрями наукових досліджень на наступні 5-10 років Print E-mail

Діяльність Інституту виконується сьогодні відповідно до статті 7 п. 6 "Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі" Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки".

 

Функціонування та майбутній розвиток енергетики країни відбувається за умов неусталених внутрішніх ринкових відносин у галузях паливно-енергетичного комплексу та суміжних секторах економіки країни, а також при посиленні зовнішніх впливів, пов’язаних з загальносвітовим процесом економічної глобалізації.

 

Швидкі зміни умов, що посилюються дедалі більшим впливом чинників ринкової кон’юнктури, вимагають відповідного вдосконалення методів управління функціонуванням і розвитком енергетики країни як гаранта стабільного розвитку та конкурентної здатності національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

Це суттєво посилює роль наукових досліджень у галузі системного аналізу та прогнозування розвитку енергетики, спрямованих на визначення стратегічних напрямів енергетичного будівництва, оптимізацію структури енергетики та її паливних баз, створення гнучких механізмів державного управління в сфері енергетики, швидкого виявлення, дослідження та впровадження найбільш ефективних енергетичних технологій майбутнього.

 

На сьогодні актуальності набуває науковий супровід Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу, Комплексної державної програми енергозбереження України, галузевих та регіональних програм у галузі енергетики та енергозбереження, координація науково-технічної діяльності в енергетиці та у суміжних галузях науки і техніки.

 

В найближчій перспективі пріоритетом розвитку фундаментальних наукових досліджень в загальній енергетиці є подальше удосконалення теоретичних основ і засобів аналізу та оптимізації напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу, підвищення енергетичної ефективності в економіці та соціальній сфері України за умов глобалізації і лібералізації ринків палива та енергії, екологічних обмежень і вимог, фактора значного зростання цін на енергоресурси, збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії, в тому числі за рахунок широкого впровадження теплових насосів, подальшого зростання енергетичної безпеки країни для сталого розвитку її економіки.

 

Згідно з вимогами часу, науково-технічна діяльність ІЗЕ НАН України в найближчі 5-10 років буде пов’язана з:

  • подальшою розробкою, вдосконаленням та впровадженням методів оптимізації функціонування та розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, енергетики країни в цілому, з урахуванням вірогідних змін внутрішніх та зовнішніх умов і тенденцій, дії фактора значного зростання цін на енергоресурси, досягнень науково-технічного прогресу;

  • науковим супроводом Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу;

  • виконанням прикладних досліджень, спрямованих на розробку рекомендацій для державних органів управління з актуальних питань розвитку енергетики, створення нормативно-технічної документації у галузях енергетики та енергозбереження, проведення технічних експертиз, розробок та впроваджень нових енергетичних установок та технологій;

  • координацією наукових досліджень у галузі системного аналізу та прогнозування енергетики, розробки державних і регіональних програм її розвитку;

  • посиленням міжнародного співробітництва з провідними науковими центрами Європи і світу у питаннях вдосконалення методів системного аналізу та прогнозування в енергетиці.

New Page 1

Інформація про нові теплообмінні поверхні

     Інститут загальної енергетики Національної академії наук України розробив і пропонує для впровадження високоефективні теплообмінні поверхні, які можуть бути використані в теплообмінних апаратах змішувального типу.
     Пропоновані поверхні забезпечують високу інтенсивність тепловіддачі від рідини, що стікає по них у вигляді плівок, до навколишнього газу. Такий ефект досягається за рахунок структурування поверхні заглибленнями спеціальної форми (сферичними лунками), які турбулізують потік, перемішують шари, і інтенсифікують тепловіддачу. Рельєф пропонованих для впровадження поверхонь визначений в результаті комплексу експериментальних досліджень теплообміну фаз на профільованих поверхнях з різними геометричними характеристиками.
     Експериментально встановлено, що коефіцієнт тепловіддачі від рідини до повітря на таких поверхнях збільшується майже в 3 рази у порівнянні з течією по гладкій поверхні. Отримані дослідні дані узагальнені в безрозмірному вигляді для умов протитечії і поперечного руху контактуючих фаз вода – повітря.
     Підприємствам, що проектують, виготовляють і експлуатують градирні, пропонується використовувати такі поверхні в якості зрошувачів плівкових градирень.

     Конструктивні особливості пропонованої плівкової градирні такі:

  • зрошувані поверхні (зрошувачі), на які надходить циркуляційна технологічна рідина, розташовуються в градирні під певним кутом до горизонту;
  • зрошувачі заданої ширини і довжини розташовуються в градирні один над іншим у вигляді ярусів, що утворюють окремий блок;
  • зрошувачі можуть бути виконані у вигляді лотків, наприклад, з оцинкованої сталі з виштампуваними на них сферичними лунками, або з інших матеріалів з будь-якою технологією виконання необхідного рельєфу поверхні.

     Подача на зрошувач рідини, що охолоджується, здійснюється з рекомендованою нами щільністю зрошення, яка гарантує високоефективну тепловіддачу. Задана продуктивність градирні забезпечується загальною кількістю зрошувачів у ній.
     Для плівкових градирень розроблена придатна для практичного використання методика інженерного розрахунку коефіцієнта тепловіддачі і ступеня охолодження рідини (температурного перепаду) для різних режимів взаємодії фаз вода – повітря і кліматичних умов.

     Переваги використання пропонованої теплообмінної поверхні в якості зрошувачів плівкових градирень такі:

  • високоефективна тепловіддача від нагрітої води до навколишнього повітря, яка суттєво збільшує ступінь охолодження рідини. При цьому можна значно знизити енерговитрати на охолодження (наприклад, зменшити потужність установок вентиляторів або зовсім відмовитися від них);
  • істотне збільшення часу контакту фаз вода – повітря за рахунок значного уповільнення швидкості плівки води, що стікає, при її русі по поверхні зі сферичними лунками;
  • відсутність бризок у циклі охолодження, так що відпадає необхідність у краплевловлювачах;
  • маневреність за гідравлічним навантаженням за рахунок відключення «зайвих» зрошувачів або блоків у градирні (із збереженням необхідного температурного перепаду);
  • маневреність за ступенем охолодження води за рахунок зміни витрати на поверхні зрошувача, тобто зміни товщини плівки, що стікає;
  • відсутність формування ручаїв течії при перебігу рідини по поверхні зі сферичними лунками;
  • відсутність можливих відкладень на поверхні течії і в лунках за рахунок турбулізації потоку і гарного вимивання;
  • низький рівень шуму;
  • добра ремонтопридатність за рахунок блокової конструкції градирні;
  • прийнятні габарити градирень. Наприклад, градирня з габаритами в плані 2 × 2 м і висотою ~ 3 м за рахунок конструктивних особливостей має загальну довжину течії рідини, що охолоджується, більше 9 м і час контакту фаз більше 30 секунд.

     Ми пропонуємо зацікавленим сторонам пакет послуг (для градирні заданої продуктивності), що включає:

  • розрахунок ступеня охолодження рідини (температурного перепаду) для різних кліматичних умов;
  • розрахунок загального теплового навантаження;
  • рельєф поверхні зрошувачів та їх розміри;
  • габаритні розміри і ескізні конструктивні варіанти (схеми) градирень;
  • допомогу у виборі оптимальної конфігурації градирень;
  • різну консультативну допомогу.