Українською     Русский

Про інститут

Аспірантура, докторантура

Пошук

Contact Us   SiteMap   Searsh  
Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України у 2009 році Print E-mail

Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України у 2009 році

    Розроблені та досліджені взаємопов’язані структури електроенергетичної системи країни та системи її теплопостачання. Проведені дослідження системних ефектів включення теплоакумулюючих комплексів електричного теплопостачання на основі теплових насосів у контур автоматичного регулювання частоти та потужності електроенергетичної системи у нормальних режимах її роботи. Показано, що повномасштабне використання теплоакумулюючих споживачів-регуляторів дозволяє підвищити точність регулювання частоти в Об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України до рівня вимог енергосистем Євросоюзу за рахунок заміщення ними функцій застарілих схем регулювання існуючих енергоблоків ТЕС. Запропоновані структури мають значні переваги в порівнянні з класичними рішеннями, дозволяють підвищити ефективність, надійність та обсяги виробництва електричної енергії енергоблоками ТЕС і АЕС шляхом вирівнювання графіків електричних навантажень ОЕС. У галузі теплопостачання переваги запропонованої структури полягають у підвищенні ефективності та екологічної чистоти генерації теплової енергії, зниженні витрат природного газу за рахунок його заміщення електричною енергією та теплотою довкілля. Запропоновані рішення дають можливість значно скоротити терміни приєднання ОЕС України до енергосистеми Євросоюзу, ефективно вирішити проблему скорочення споживання природного газу із підвищенням рівня енергетичної безпеки країни, скоротити парникові та інші шкідливі викиди. Досліджені пріоритетні напрями та першочергові заходи з радикального скорочення обсягів споживання природного газу в економіці та соціальній сфері країни. Доведено, що вже починаючи з 2011 року обсяги його використання можуть бути зменшені на 20,8 млрд. куб. м (акад. НАН України М.М. Кулик, С.В. Дубовський).

    Розроблено комплекс математичних моделей для прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України та його галузевих систем, які базуються на оптимізації структури ринків енергоресурсів, раціональних схемах покриття перспективної потреби в енергоресурсах для різних моделей державного регулювання в енергетиці, з урахуванням екологічних обмежень і вимог національного законодавства та міжнародних зобов’язань України. На базі розроблених моделей створено комплекс програмно-інформаційних засобів «Піраміда-V» для визначення перспектив розвитку ПЕК України та його галузевих систем, за допомогою якого сформовано напрями реформування електроенергетичного комплексу на засадах конкурентного ринку. Встановлено, що доцільно переглянути механізми підтримки НВДЕ шляхом заміни системи «зеленого» тарифу на механізм інвестиційних субсидій, а розвиток електроенергетики та системи теплопостачання країни базувати на розвитку атомної енергетики, прискореному оновленні основних фондів в тепловій енергетиці на основі новітніх вугільних технологій та впровадженні споживачів-регуляторів електроенергії для виробництва теплової енергії з її акумулюванням (акад. НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, А.І. Спітковський).

    Розроблено математичні моделі прогнозування розвитку вуглевидобувної галузі України, що адаптовані як до сучасних умов світової кризи, так і позакризового періоду функціонування національної економіки. На основі математичних моделей створено програмно-інформаційний комплекс, який дозволяє при визначених обсягах фінансування вугільної галузі максимально забезпечити потреби галузей економіки вугільною продукцією необхідної теплотворної здатності, шляхом оптимізації співвідношення собівартості та оптової ціни, або максимізації зростання прибутку, отриманого в результаті впровадження технічного переобладнання лав вуглевидобувних підприємств України (О.В. Стогній, М.М. Макортецький).

    Розроблено математичні моделі прогнозування розвитку нафтовидобувної галузі та газотранспортної системи України, що дозволяють здійснити оптимальний розподіл капітальних витрат між родовищами протягом інвестиційного періоду за умови максимального сумарного видобутку нафти в галузі та оцінити економічну ефективність капітальних вкладень в об’єкти газотранспортної системи і вартісні оцінки послуг з транспортування та зберігання природного газу (О.Л. Котляров, І.Ч. Лещенко).

    На основі розроблених уточнень до методики комплексної оцінки ефективності енергозберігаючих заходів із застосуванням критеріїв ефективності (енергетичного, екологічного та економічного), розроблена математична модель для визначення показників енергетичної ефективності, завдяки якої отримані узагальнені рекомендації стосовно підвищення ефективності енергоємних виробництв. Виконано співставлення ефективності технологій на основі визначення повної енергоємності, обґрунтовані та узагальнені технічні і економічні показники систем генерування електричної і теплової енергії з відновлюваних джерел, а також при застосуванні окремих альтернативних видів палива. Визначені найбільш перспективні технології для впровадження (В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко).

    Розроблені методичні основи та створена інформаційна база енергетичного аналізу технологій отримання та використання нетрадиційних палив з рослинної та тваринної біомаси другого покоління, за критерієм «енергії нетто». На основі цього виконані оцінки енергетичної доцільності існуючих та перспективних технологій отримання та використання біопалив з урахуванням необхідних витрат первинної енергії на їх здійснення. Визначені типи та основні параметри технологій, що забезпечують найбільший ефект заміщення традиційних палив у паливно-енергетичному балансі країни. Визначені реальні обсяги використання біопалив другого покоління, доведена необхідність проведення енергетичного аналізу біопаливних технологій за критерієм «енергії нетто» для запобігання збільшення імпорту первинних палив (С.В. Дубовський, М.Є. Бабін).

    Розроблено комплексну математичну модель обтікання теплообмінних поверхонь пиловугільних котлоагрегатів двофазовим потоком димові гази – частинки золи. Створено комп’ютерну програму для моніторингу абразивного зношування теплообмінних поверхонь котлів пиловугільних ТЕС та прогнозування схильності вугілля до утворення на поверхнях шлакуючих і забруднюючих відкладень, яка орієнтована на експлуатаційний персонал ТЕС (О.А. Шрайбер, В.П. Яценко).

    Проаналізовано та систематизовано сучасні технології виробництва електричної енергії на традиційному органічному паливі; шляхи розширення паливної бази теплової електроенергетики; прогресивні технології атомної енергетики та використання відновлюваних джерел енергії. На цій основі створено інформаційну систему «Прогресивні технології виробництва електричної енергії». Розроблено базу даних «Сучасне і перспективне устаткування для виробництва електричної енергії», де сконцентровано інформацію про технічні характеристики новітніх зразків топок із киплячим або циркулюючим киплячим шаром, котлів, парових і газових турбін, атомних реакторів, гідротурбін тощо (О.А. Шрайбер, В.Б. Редькін).

    В рамках співробітництва НАН України з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) Інститутом продовжено дослідження процесів емісії парникових газів, пилу, окислів сірки та азоту в Україні, які дозволяють визначати вплив обсягів впровадження нових технологій в галузях економіки на рівні викидів шкідливих речовин. Матеріали проведених досліджень і відповідні рекомендації були надані керівництву IIASA та до Кабінету Міністрів України для формування державної позиції на переговорах щодо продажу квот на викиди парникових газів за схемами «зелених» інвестицій (акад. НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, С.В. Шульженко).