Українською     Русский

Про інститут

Аспірантура, докторантура

Пошук

Contact Us   SiteMap   Searsh  
Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2005 рік Print E-mail

Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2005 рік

     Розроблені методичні підходи та нові математичні моделі для прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) з використанням порогових функцій, які відображають в ринкових умовах дію фактору значного зростання цін на енергоресурси. З використанням цих засобів розроблені загальні та видові енергетичні баланси України на довгострокову перспективу, в яких враховано поступове підвищення внутрішніх цін на природний газ до європейського рівня. В результаті впровадження в Україні внутрішніх цін, що відповідають їх світовим рівням, спрогнозовані радикальні зміни в структурі та обсягах споживання енергоресурсів. Прогнозуються значні скорочення споживання природного газу, стабілізація використання нафти та нафтопродуктів. Одночасно значно зростають обсяги споживання вугілля та електроенергії.

     Проведеними дослідженнями встановлено, що потреби в енергоресурсах можуть бути забезпечені, в основному, галузями вітчизняного ПЕК, а також шляхом інтенсивного використання відновлюваних джерел енергії та за рахунок енергозбереження. Значного розвитку повинні отримати паливні бази України. Видобуток вугілля повинен зрости майже вдвічі, нафти – більш, ніж втричі, природного газу – вдвічі. Розроблена нова структура електроенергетичної системи (ЕЕС), в ній до мінімуму зведено використання природного газу, а основне навантаження несуть атомні та теплові вугільні електростанції. Загальна встановлена потужність електростанцій України за період до 2030 року повинна зрости більш, ніж на 50%. На кінець цього періоду ЕЕС України повинна перетворитися із системи із застарілим (морально та фізично) устаткуванням у високотехнологічну систему, що працює паралельно з енергосистемами Євросоюзу та забезпечує значні обсяги експорту електроенергії з виконанням європейських норм щодо захисту довкілля.

     Показано, що розроблені нові структури енергетичних балансів та паливно-енергетичного комплексу повинні призвести до радикального підвищення рівня енергетичної безпеки України. В структурі споживання первинних енергоресурсів частка природного газу (основний чинник енергетичної залежності України) зменшується від 41% у нинішньому стані до 18,4% у 2030 році. Потреба в природному газі на 81% забезпечується його власним видобутком. З урахуванням плати за транзит газу в Західну Європу Україна перестає бути залежною від Росії, Туркменії і ін. країн в сфері постачання газу. Встановлено, що частка всіх імпортованих енергоресурсів в структурі первинних ПЕР зменшується від 55,1% в нинішньому стані до 11,5% на кінець зазначеного періоду. Цей показник значно кращий, ніж у переважної більшості країн світу. Завдяки реалізації досліджених заходів Україна має змогу забезпечити високий рівень своєї енергетичної безпеки. Зазначені розробки, показники та матеріали були передані до Мінпаливенерго України і включені до проекту Енергетичної стратегії України на період до 2030 року (академік НАН України М.М. Кулик, С.В. Дубовський, О.Ф. Ляшенко, М.В. Гнідий, Б.А. Костюковський).

     Проведено комплекс досліджень ефективності використання фінансових ресурсів у вугільній промисловості. Створено математичну модель та програмно-інформаційні засоби оптимізації впровадження сучасних інтенсивних технологій вуглевидобування на вугільних шахтах та з їх застосуванням обгрунтовано найбільш раціональний варіант розподілу капітальних вкладень між шахтами, який дозволяє в найближчі роки на базі існуючих потужностей отримати максимальний приріст обсягів видобутку вугілля та покращити техніко-економічні показники функціонування шахт, мінімізувати роль суб’єктивізму в прийнятті управлінських рішень щодо надання конкретним шахтам коштів державної підтримки для їх розвитку.

     Визначено систему показників та критерії оцінки енергетичної ефективності вуглевидобування в Україні. З їх використанням проведено комплекс досліджень щодо енергетичної доцільності видобутку вугілля конкретними шахтами за сучасним рівнем виробничих показників та за їх потенційно можливим рівнем, який прогнозується після проведення комплексу заходів з технологічного оновлення виробництва.

     Розроблено методичні положення та програмно-інформаційні засоби щодо оцінки економічної доцільності подальшої роботи збиткових шахт в ринкових умовах господарювання на основі інструментарію системи національних рахунків, який застосовується для оцінки результативності економіки в цілому і дозволяє визначити кількісну міру впливу роботи збиткових підприємств на здобутки, отримані в інших галузях економіки, а також обгрунтувати гранично допустимий рівень збитковості. Визначено перелік шахт, подальша робота яких за запропонованими суто економічними критеріями є невиправданою за нинішнім рівнем техніко-економічних показників, обгрунтовано можливості і напрями підвищення ефективності їх функціонування. Отримані результати дозволяють запобігати марним економічним і соціальним втратам від дострокового закриття збиткових шахт.

     Виконано дослідження з формування раціональної структури шахтного фонду на період до 2030 року, визначено пріоритетні напрями розвитку окремих діючих підприємств на базі докорінного технологічного оновлення та реконструкції, обгрунтовано необхідність та обсяги будівництва нових шахт. Реалізація розроблених пропозицій дозволить створити ефективну структуру шахтного фонду з максимальним економічно виправданим збереженням існуючого виробничого потенціалу, мінімальними витратами інвестиційних ресурсів і найменшим впливом вуглевидобування на навколишнє середовище.

     Обгрунтовано методичні підходи до створення принципово нового механізму ціноутворення на вугілля власного виробництва, заснованого на паритетності цін на одиницю умовного палива для різних взаємозамінних видів палива за можливими джерелами їх постачання в Україну з врахуванням переваг кожного з них за технологічною цінністю та екологічною прийнятністю (О.Ф. Ляшенко).

     Розроблено методичні основи визначення економічно доцільного технологічного потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою, що складається з економічно доцільного потенціалу енергозбереження для виробничої та невиробничої сфер економіки, яка відрізняється від раніше використованої галузевої методики структурою сфер економіки, а також новою розробленою системою показників енергетичної, економічної та екологічної ефективності. Розроблено математичну імітаційну модель оцінювання економічно доцільного потенціалу енергозбереження для виробничої та невиробничої сфери.

     Досліджено напрями залучення інвестицій в енергозбереження, розроблено основи нормативно-правового їх регулювання та економічного стимулювання. Запропоновано механізм економічного стимулювання діяльності з енергозбереження підприємств та установ різних форм власності, який гарантовано забезпечує прибуток для всіх учасників фінансування проектів з енергозбереження, у тому числі, для державного та місцевого бюджетів. Запропонований механізм базується на апробованій в розвинутих країнах світу бізнес-концепції спільного фінансування проектів на зворотній основі, відповідно до якої підприємство утворює власний фонд фінансування проектів та об’єднує його можливості на договірній основі із залученими фінансовими ресурсами інвесторів і стабілізаційного муніципального (регіонального) фонду, який утворюється відповідними місцевими органами влади для економічного стимулювання енергозбереження (М.В. Гнідий, О.В. Новосельцев).

     Розроблена структура оптимізаційно-балансової моделі електроенергетичного комплексу України, призначеної для комплексного визначення обсягів виробництва та цінових показників електроенергії, що відрізняється такими особливостями, як поіменне врахування генеруючих потужностей, розподіл видавання електричної енергії у системну мережу і поіменно енергорозподільним компаніям, врахування комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, вбудовані засоби наладки. Удосконалена організація інформаційного забезпечення моделі і програмний інструментарій для формування й обробки даних і розв’язків моделі. Побудована укрупнена агрегована макроекономічна модель електроенергетики України, на базі якої проведено макроекономічні прогнозні дослідження із застосуванням функцій споживання з показниками еластичності. Вдосконалено алгоритм врахування інвестиційного компонента в ціноутворенні в електроенергетиці (В.К. Добровольський, О.В. Стогній).

     Проведено комплекс теоретичних і експериментальних досліджень процесу охолодження циркуляційної води в градирнях нової генерації зі зустрічно спрямованими факелами розпилу. На спеціально споруджених стендах вивчено параметри розподілу крапель по площі поперечного перетину градирні та закономірності тепломасообміну вільно падаючих крапель з вологим повітрям, отримано відповідні узагальнюючі залежності. На основі цих даних доопрацьовано математичну модель робочого процесу в градирні нової генерації з урахуванням нерівномірності температурного поля у краплі, зміни температури повітряного потоку за рахунок підмішування пари з крапель, а також взаємодії між краплями різних фракцій, розроблено та налагоджено відповідний програмний комплекс і проведено числові дослідження (А.І. Баштовий, О.А. Шрайбер).

     Згідно програм співробітництва Інституту загальної енергетики НАН України з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) розроблені методичні підходи, алгоритми та програмне забезпечення для трансформації фактичних та перспективних паливно-енергетичних балансів України в формат міжнародної моделі RAINS. Розроблені методичні підходи, алгоритми та програмне забезпечення дають можливість отримати уточнені дані щодо впливу ТЕС на довкілля, а саме, визначити показники трансграничних переносів окислів сірки, азоту, пилу, а також викиди парникових газів (академік НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, С.В. Шульженко).