Українською     Русский

Про інститут

Аспірантура, докторантура

Пошук

Contact Us   SiteMap   Searsh  
Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2003 рік Print E-mail

Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2003 рік 

     Інститут загальної енергетики НАН України виконав функції основного розробника Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. та дальшу перспективу. Проект Енергетичної стратегії України розроблений та переданий до Адміністрації Президента України.

     Для забезпечення виконання цієї роботи розвинуто системні дослідження в енергетиці за умов лібералізації економіки та створення ринкових відносин. Вдосконалено математичні моделі оптимізації розвитку ПЕК України та його галузевих систем з урахуванням впливу роботи енергетичних об’єктів на довкілля. На базі сучасних інформаційних технологій розроблено нове та модернізовано існуюче програмно-інформаційне забезпечення з прогнозування обсягів енергоспоживання, розробки паливно-енергетичних балансів, екологічних аспектів розвитку ПЕК.

     З використанням зазначених засобів, на підставі довгострокових прогнозів графіків електричних навантажень, розвитку паливної бази країни, аналізу поточного стану та режимів роботи електричних станцій розроблено варіанти структури генеруючих потужностей електроенергетичної системи країни, в складі яких використовуються технології, найбільш ефективні в умовах України на період до 2030 р. Розроблено рекомендації щодо вибору оптимальних напрямів та етапів технологічного оновлення теплової енергетики. Виконано детальні прогнози структури генеруючих потужностей теплових електростанцій для Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. та дальшу перспективу (академік НАН України М.М. Кулик, С.В. Дубовський, Б.А. Костюковський).

     Розроблено основні напрями розвитку вугільної промисловості до 2030 р. Виконано оцінку наявних внутрішніх резервів підвищення ефективності функціонування вуглевидобувних підприємств та розроблено комплекс першочергових заходів з їх використання. Проведення цих заходів дозволяє при незначних витратах інвестиційних ресурсів та за відносно короткі строки збільшити обсяги видобутку вугілля, покращити техніко-економічні показники роботи вугільних шахт і розрізів та підвищити їх інвестиційну привабливість. Визначено джерела та механізми інвестиційного забезпечення розвитку вугільної промисловості на період до 2030 р. та економічно виправдане підвищення обсягів видобутку вугілля за обмежених інвестиційних можливостей.

     Визначено можливості та умови збільшення обсягів видобутку вугілля за рахунок використання новітніх інтенсивних технологій вуглевидобутку з застосуванням високопродуктивної техніки вітчизняного виробництва. Визначено перспективи технічного переозброєння вугільних шахт.
Розроблено методику визначення перспективності вуглевидобувних підприємств з урахуванням комплексу гірничо-геологічних, технологічних, виробничих та економічних факторів, що впливають на ефективність їх функціонування. Створено інформаційну базу даних за 1997-2002 роки для визначення перспективності вугільних шахт та розрізів. Методика дає можливість обгрунтування управлінських рішень з розподілу між шахтами державної фінансової підтримки та для виконання передпроектних розробок з визначення доцільності подальшої роботи збиткових шахт в ринкових умовах (академік НАН України М.М. Кулик, О.Ф. Ляшенко).

     Розроблено наукові основи визначення змін в системах показників економічної ефективності та енергоспоживання, визначено вплив структурного фактора на показники енергоємності ВВП, розроблено алгоритм комплексної оцінки варіантів структурних зрушень на рівні енергоспоживання для Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. та дальшу перспективу.

     Проведено довгостроковий прогноз обсягів та структури споживання основних видів енергоресурсів, визначено перспективні рівні споживання котельно-пічного палива та первинних енергоресурсів; визначено стратегічні напрями енергозбереження галузей економіки до 2030 р., оцінено перспективні обсяги економічно доцільного потенціалу енергозбереження за рахунок технологічного та структурного факторів, проведено розрахунки макропоказників енергоефективності, розглянуто правове та нормативне забезпечення процесу енергозбереження; проведено прогноз укрупненого загального енергетичного балансу України до 2030 р., а також окремих балансів основних видів енергоресурсів – вугілля, природного газу, нафти та нафтопродуктів, електричної та теплової енергії, продуктів переробки вугілля та природного газу, торфу та інших (М.В. Гнідий).

     На базі розробленого термодинамічного методу розподілу витрат енергії між продуктами комплексних виробництв проведено детальні дослідження, спрямовані на обгрунтування основних положень, розробку та супровід під час впровадження інженерної методики визначення показників теплової економічності електростанцій з комбінованим виробництвом електричної та теплової енергії, що введена в дію як галузевий керівний документ (стандарт) (С.В. Дубовський).

     Розроблено проект Програми комплексної стандартизації всіх галузей ПЕК, в основу концепції створення якої покладено аналіз чинних стандартів та сучасних вимог з урахуванням державної політики щодо гармонізації міжнародних стандартів. Кількість запропонованих для розроблення проектів стандартів складає 55, а для гармонізації міжнародних стандартів шляхом прямого впровадження складає біля 700. Розроблення комплексу стандартів, що наведені у проекті програми, сприятимуть раціональному використанню всіх видів енергетичних ресурсів, а також усуненню технічних та термінологічних перешкод для створення конкурентноспроможної продукції та її виходу на світовий ринок (С.В. Дубовський, І.І. Стоянова).

     Розроблено основи методики розрахунку нормативних цін виробника на електричну енергію і встановлення справедливих цінових пропорцій між цінами на генеровану, транспортовану та розподілювану електричну енергію для різних класів споживачів і для різних добових зон, а також об’єктивних співвідношень між цінами на електричну і теплову енергію. Економіко-математичну основу методики складає розширена модель міжпродуктового балансу для енергетики. Балансова модель формується із вихідних даних та розв’язків більш загальної оптимізаційної моделі, що структурована територіально та за технологіями виробництва (В.К. Добровольський).

     Проведено комплекс експериментальних і числових досліджень охолодження циркуляційної води в градирнях нової генерації. Розроблено і виготовлено прилад для аналізу дисперсного складу ансамблю крапель з управлінням від комп’ютера та автоматизованою обробкою даних. Ці дослідження дозволили вивчити вплив геометричних і режимних параметрів на ефективність охолодження та запропонувати шляхи її підвищення. Техніко-економічна оцінка свідчить, що використання нового принципу розпилювання дає значну економію капіталовкладень у спорудження градирень (О.А. Шрайбер, О.М. Підвисоцький, В.В. Дубровський, А.І. Баштовий).

     Згідно з планом досліджень за темами Комітету з системного аналізу при Президії НАН України «Регіональні та глобальні стратегії розвитку енергетики, енергетичні системи та інфраструктура» спільно з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) створено інформаційну базу для моделювання ринку палива та енергії країн Європейського союзу і країн виробників та транзитерів енергоресурсів. Наявність цієї бази дозволила обчислити рівноважні ціни на енергоносії та відповідні їм обсяги виробництва й транспортування енергоресурсів за моделлю попиту-споживання для енергетичного ринку Європи. На підставі цих даних виконано уточнення моделі, досліджено її чутливість стосовно зміни критеріїв оптимізації (академік НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, В.К. Добровольський, І.М. Голованов, С.В. Шульженко).