Українською     Русский

Про інститут

Аспірантура, докторантура

Пошук

Contact Us   SiteMap   Searsh  
Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2001 рік Print E-mail

Найважливіші наукові результати Інституту загальної енергетики НАН України за 2001 рік

     Відповідно до розпорядження Президента України від 27 лютого 2001 р. № 42/2001 Інститут виконав роботу головного розробника Енергетичної стратегії України. Разом з іншими інститутами Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, галузевими інститутами та вузами країни у 2001 році було розроблено та передано до Мінпаливенерго та Кабінету Міністрів України основні положення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу.

     В рамках цього завдання Інститутом виконано дослідження з проблем енергозабезпечення України в напрямку подальшого розвитку методології, доопрацювання методів та засобів прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) країни з урахуванням впровадження ринкових механізмів регулювання діяльності в галузях ПЕК на основі вдосконалення математичних, програмних та інформаційних засобів визначення напрямків довгострокового розвитку ПЕК України. В результаті аналізу сучасного стану економіки, енергозабезпечення, енергетичної безпеки, прогнозування макроекономічних показників та структури галузевого виробництва країни згідно з основними сценаріями розвитку та потреби в паливно-енергетичних ресурсах, розроблено стратегію розвитку електроенергетики та атомної енергетики, перспективні паливно-енергетичні баланси, імпортно-експортну політику та енергетичну дипломатію; проаналізовано джерела та механізми фінансування розвитку енергетики (академік НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, М.В. Гнідий).

     Згідно з планом досліджень за темами Комітету з системного аналізу при Президії НАН України «Регіональні та глобальні стратегії розвитку енергетики, енергетичні системи та інфраструктура» спільно з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) виконано аналіз та представлено дані для моделі попиту-споживання енергоресурсів стосовно дослідження енергетичного ринку Європи за участю України. Розвинено підходи до створення ринкової моделі енергоресурсів для України за умов перехідного періоду. Модель багатокритеріальна в класі рівноважних моделей, що базовані на існуванні балансу між попитом на енергоносії та пропозицією, з урахуванням екологічного навантаження на довкілля. Досліджено методи розв’язання проблеми багатокритеріальності, що відповідають запропонованим моделям (академік НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, І.М. Голованов).

     Відповідно до економетричних досліджень та прогнозування розвитку вугільної промисловості розроблено математичну модель оптимізації реконструкції та розвитку вугільної промисловості, що дає можливість виконувати багатоваріантні розрахунки обсягів видобутку вугілля по галузі на перспективу в залежності від обсягів капіталовкладень, математичну двоступеневу модель для обчислювання приросту видобутку вугілля за визначеними групами перспективних шахт в залежності від обсягів капіталовкладень. Проведено аналіз доцільності будування за порівняно короткий час ряду неглибоких шахт з відносно невеликою виробничою потужністю для збільшення видобутку вугілля в цілому по галузі, що приведе до значної економії витрат та скорочення строків будівництва порівняно зі спорудженням шахт з великими потужностями. Разом з Національною гірничою академією України розроблені відповідні галузеві бази даних та виконано моделювання розвитку холдингових компаній на реальних даних (академік НАН України М.М. Кулик, М.Т. Рублевський).

     Проаналізовано напрямки розвитку атомної енергетики України за кількома сценаріями на період до 2030 року, що відрізняються обсягом будівництва нових енергоблоків та подовженням терміну експлуатації існуючих. Оцінено капітальні витрати, пов’язані з будівництвом та введенням в експлуатацію нових енергоблоків на існуючих або нових майданчиках, добудуванням двох ВВЕР-1000 на Рівненській та Хмельницькій АЕС, подовженням терміну експлуатації на 15 років, а також виведенням деяких блоків із експлуатації. На основі порівняльного аналізу встановлено, що оптимальним є сценарій, який передбачає добудування двох енергоблоків з ВВЕР-1000, продовження терміну експлуатації діючих блоків (крім блоків № 1 і № 2 Рівненської та Південно-Української АЕС), будівництво нових блоків з ВВЕР-1000 на двох нових майданчиках протягом 20 наступних років. У разі реалізації цього сценарію загальна потужність атомної енергетики України після 2030 р. становитиме 15 ГВт, а потрібні капіталовкладення – 14,8 млрд.дол. США (академік НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, В.М. Ковецький).

     З метою систематизації інформації щодо фактичного стану енергогенеруючого обладнання, динаміки виробництва теплової та електричної енергії розроблено базу даних електростанцій ОЕС України у формі, що забезпечує її використання для вирішення практичних задач режимної оптимізації та в наукових дослідженнях. Інформація розподіляється за двома ієрархічними рівнями: базовий, що об’єднує інформацію про основні технічні характеристики генеруючого обладнання енергосистеми України (регіональних систем, обленерго та енергогенеруючих компаній, електричних станцій, одиниць основного енергетичного устаткування); оперативний, де відбиваються поточні зміни об’єктів енергосистеми (укрупнені показники річного виробництва електроенергії електростанціями різних типів ОЕС України у ретроспективі; показники річного виробництва електричної енергії найпотужніших теплових та атомних електростанцій; інформація про поточний технічний та економічний стан енергоустаткування електростанцій). Структура побудови бази даних дає можливість використовувати її в імітаційному моделюванні перспективного розвитку енергогенеруючих потужностей ОЕС для вирішення задач поточної оптимізації режимів роботи обладнання (С.В. Дубовський, М.Є. Бабін).

     Відповідно до розробки наукових основ визначення змін в системах показників енергетичної ефективності та рівнів енергоспоживання з урахуванням міжгалузевих та галузевих структурних зрушень визначено динаміку системи показників енергоефективності та енергоспоживання, а також проведено оцінку впливу структурного фактора в економіці України на рівні енергоспоживання в період 1990-2000 рр. Розроблено інформаційно-логічну схему бази даних показників енергоефективності та енергоспоживання, поповнено інформацією довідковий блок бази даних. На основі дослідження структури економіки України за 1990-2000 рр. на перспективу до 2015 р. проведено оцінку варіантів структури, що зберігають високу питому вагу енергоємних галузей та виробництв і варіантів з підвищеною часткою наукоємних і малоресурсомістких галузей та виробництв.

     В межах розробки Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу проведено розрахунки потенціалу енергозбереження в Україні на рівні 2000 р. Оцінено рівні галузевого та міжгалузевого енергозбереження до 2030 р. та необхідні капітальні витрати для реалізації заходів енергозбереження. Розроблено стратегію енергозбереження в нафтогазовому комплексі України до 2030 р., проведено попередні розрахунки рівнів енергозаощадження при умові реалізації варіантів стратегії (М.В. Гнідий).

     Виконано доопрацювання програмних засобів для проведення оперативної діагностики технічного стану основного обладнання газотранспортних систем (ГТС) та їх поєднання з розрахунком стаціонарних режимів в системі «Каскад-2». Виконано розробку математичних моделей аналізу режимів магістральних газопроводів за умов їх недовантаження з урахуванням поточного стану ГТС. Проведено розробку та вдосконалення технологічних алгоритмів аналізу режимів магістральних газопроводів за умов їх недовантаження з урахуванням поточного стану ГТС.

     Відповідно до пропозицій експлуатаційного персоналу газотранспортних підприємств розроблено автономні програмні комплекси для визначення технічного стану всіх типів відцентрових нагнітачів та кількох типів газотурбінних установок. Результати досліджень використовувались в ІТЦ «Оргтехдіагностика» ДАТ «Оргенергогаз» ВАТ «Газпром» Росії та надані в ДК «Укртрансгаз» «Нафтогаз України» (академік НАН України М.М. Кулик, Й.К. Лінецький).

     Запропоновано нову схему швидкісного диференційованого нагріву термолабільних дисперсних матеріалів у двофазовому потоці. Розроблено метод розрахунку теплових і гідродинамічних характеристик вугільних частинок, що нагріваються за даною схемою, відповідно до процесу термопідготовки вугілля при виробництві формованого коксу. Отримано кількісні показники, які дозволяють обчислити величину виходів товарного, недогрітого і перегрітого продуктів термообробки. Встановлено, що в порівнянні з традиційними схемами швидкісного нагрівання можуть бути зменшені габарити нагрівача (В.П. Яценко, О.М. Підвисоцький).