Удосконалено методику визначення прогнозного попиту на паливно-енергетичні ресурси комплексним методом, яка відрізняється від попередньої урахуванням структури електро- та теплогенеруючих потужностей, що призводить до більш точного визначення попиту на енергоресурси в енергетичному секторі. Визначено обсяги економії теплової енергії від структурних і технологічних змін з урахуванням тенденцій, що відбулись в економіці країни, уточнені обсяги прогнозної економії палива за видами (вугілля, природний газ, нафтопродукти, інші). За удосконаленими методиками розроблені відповідні прогнози попиту на паливо до 2040 року. За удосконаленою методикою комплексним методом виконано узгоджені прогнози споживання палива в цілому, його видів, теплової та електричної енергії до 2040 року. Розроблено програмний комплекс «SPROS» сумісно із відділом №1, який дозволив виконувати варіантні розрахунки по прогнозуванню енергоспоживання нормативним та комплексним методом на різних ієрархічних рівнях економіки (О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко, В.В. Станиціна, Г.О. Куц).

2016 рік

На основі двоетапного методу прогнозування, розробленого в Інституті, удосконалені методи обчислення прогнозних рівнів енергоспоживання, які відрізняється від попередніх підходів тим, що на першому етапі обсяги споживання енергоресурсів на рівні країни та за окремими галузями визначаються нормативним методом. Отримані за цим методом прогнози уточнюються з використанням двоетапного методу, що забезпечує їх більш високу точність. За удосконаленими методами виконано прогнози споживання палива в цілому, вугілля, природного газу та електроенергії до 2040 року (акад. НАН України М.М. Кулик, О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко, В.В. Станиціна).

 

Уточнено потенціал енергозбереження для палива (вугілля, природного газу) та електроенергії від структурних і технологічних змін на перспективу до 2040 р. з урахуванням тенденцій, що відбулись в економіці України за 2013-2015 рр. (О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна, Г.О. Куц).

 

Проведено комп’ютерне моделювання доцільних обсягів впровадження перспективних технологій у теплопостачанні, на основі яких розроблено прогнозну структуру теплогенеруючих потужностей до 2035 р. Обчислено прогнозні рівні споживання теплової енергії до 2035 р. по країні та укрупненим споживачам. Впровадження обраних ефективних технологій перетворення енергії в системах теплозабезпечення дозволить в 2035 р. порівняно з 2013 р. зекономити 5,4 млрд м3 та замістити 9,9 млрд м3 природного газу іншими видами палива та енергії з відновлюваних джерел (О.Є. Маляренко,
Н.Ю. Майстренко, В.В. Станиціна, Г.О. Куц).

 

Розвинуто метод повної енергоємності для визначення показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження, який враховує енергетичні витрати на природоохоронні заходи, що включають в себе витрати на очищення димових газів, стічних вод та поводження з твердими відходами, а також на підтримання полігонів відходів в належному стані. Виконано оцінки енергетичних витрат на природоохоронні заходи в енергоємних виробництвах (чорна металургія, коксохімія, виробництво електроенергії, цементне виробництво) та уточнено економічно доцільний потенціал енергозбереження з урахуванням екологічної складової енерговитрат (В.В. Станиціна).

2015 рік

Уточнено методологію прогнозування споживання енергетичних ресурсів із визначенням потреб у енергоресурсах для внутрішнього і зовнішнього попиту на енергоємну зовнішньо-орієнтовану продукцію та з урахуванням структурного і технологічного енергозбереження за укрупненими видами економічної діяльності та для населення. Обчислено прогнозні рівні споживання енергетичних ресурсів за укрупненими видами економічної діяльності та визначено прогнозну структуру споживання енергетичних ресурсів на період до 2030 року з урахуванням структурного і технологічного енергозбереження та обсягів можливого заміщення природного газу (О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко, Г.О. Куц).

 

Уточнено методологію визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою та за видами економічної діяльності згідно нового класифікатора КВЕД-2010. Обчислено прогнозні обсяги енергозбереження, у тому числі прогнозну економію палива, теплової та електричної енергії по країні, в укрупнених секторах економіки, енергоємних видах економічної діяльності та енергоємних виробництвах до 2030 р. Розроблено інформаційну базу показників енергоефективності за 2001-2013 рр. за структурою класифікатора КВЕД-2010 (О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко, Т.О. Євтухова, В.В. Станиціна).

 

Визначено прогнозну потребу у тепловій енергії за напрямами споживання згідно діючих нормативних документів та з урахуванням впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій до 2035 р. Запропоновано прогнозну структуру теплогенеруючих джерел для забезпечення визначеної прогнозної потреби у теловій енергії до 2035 р. (акад. НАН України М.М. Кулик, В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко, Г.О. Куц, В.В. Станиціна).

2014 рік

Удосконалено економіко-математичну модель впливу структурних змін в економіці на рівні енергоспоживання за видами економічної діяльності. Оцінено вплив структурних змін на енергоспоживання за період 2001-2013 рр. та розроблено його прогноз на перспективу 2015-2020 рр. по країні в цілому та в окремих укрупнених секторах економіки. Удосконалено метод визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження за видами економічної діяльності з визначенням показників економічної ефективності від рівня підприємства до рівня країни (О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна, Н.Ю. Майстренко, Г.О. Куц).

 

Удосконалено метод визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження за видами економічної діяльності, адаптований до нового класифікатора статистичних спостережень КВЕД-2010, введеного з 2013 р. з визначенням показників економічної та енергетичної ефективності від рівня підприємства до рівня країни (О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна, Н.Ю. Майстренко, Г.О. Куц).

2013 рік

Досліджено структуру економіки країни з її аналізом на трьох рівнях: макрорівні – країна, мезорівні – за 21-ю секцією та мікрорівні – за розділами секцій – 36 позицій. Обраховано показники енергоефективності на різних рівнях управління економікою. Вперше створено базу даних за показниками енергоефективності по видах економічної діяльності. Базу даних наповнено даними для 2005-2011 рр. Розроблена база даних буде використовуватись для аналізу обсягів споживання ПЕР та виявлення найбільш енергоємних видів економічної діяльності за новою звітністю енергетичної статистики
(О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко).

 

За замовленням Міненерговугілля розроблена нова деталізована методика визначення повних енергетичних витрат на створення (будівництво), експлуатацію та ліквідацію електростанцій, яка відрізняється від існуючої деталізацією розрахунків, врахуванням на всіх етапах, як прямих так і опосередкованих витрат енергії, у т.ч. витрат енергії на зарплату персоналу, податки та прибутки відповідних підприємств, які розраховуються за питомими енерговитратами обчисленими із використанням макроекономічних показників. Застосування методики дозволить більш зважено приймати рішення щодо пріоритетності енергетичних технологій, оскільки відомі приклади, коли затрати енергії на енергетичний об’єкт більші від отриманого від нього результату (В.Д. Білодід).

 

На основі вивчення та аналізу існуючих методів прогнозування, функціонування та розвитку систем теплозабезпечення країни розроблена методика прогнозування потреби в тепловій енергії на основі нормативних показників, яка відрізняється від існуючих можливістю врахування змін у потребі в залежності від умов конкуренції на ринку пропозицій різних виробників та при обмеження на споживання палива (зокрема природного газу). Застосування методики при розробці енергетичних стратегій розвитку, плануванні розвитку інфраструктури покриття визначених навантажень дозволить більш зважено і ефективно вести розподіл матеріально-технічних ресурсів з метою забезпечення життєдіяльності країни в питаннях поставок теплової енергії та розподілі палива для цих цілей (акад.. НАН України М.М. Кулик, В.Д. Білодід, Г.О. Куц, О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна).

 

Удосконалено методику оцінки прогнозних рівнів споживання паливно-енергетичних ресурсів для енергоємних експортноорієнтованих технологій, яка відрізняється тим, що дозволяє визначити прогнозне споживання енергоресурсів для внутрішнього і зовнішнього попиту на окремі види продукції, провести оцінку енергетичної ефективності експортно-імпортної діяльності експортноорієнтованих промислових виробництв (О.Є. Маляренко, А.І. Симборський, Т.О. Євтухова, Г.О. Куц, Н.Ю. Майстренко, В.В. Станиціна).